Батьківський лекторій

Говорити, не можна мовчати!

       Удома у трирічного Михайлика є акваріум. Разом із батьками він доглядає за рибками, годує їх, допомагає чистити акваріум. Хлопчик полюбляє сидіти біля нього і спостерігати, як плавають рибки. Однак, коли батьки запитують Михайлика, що він знає про рибок, той нічого не відповідає. Чому?

       Словесний супровід дорослого під час виконання ним тих чи тих дій узагальнює для дитини події та явища, допомагає їй привласнити життєвий досвід батьків, а також стимулює її мовленнєвий розвиток. Аби дитина могла розповісти дорослим про рибок, спочатку батьки мають розповісти їй про мешканців акваріума. Адже первинний досвід дитини існує в мовленні дорослого. Відповідно, вона набуває його під час спілкування.

       Окрім того, дорослим варто пам’ятати про таку закономірність розширення лексичного запасу дитини: щоб у активному словнику з’явилося нове слово, дитина має почути його не менше 50 разів.

         Тож батьки та інші близькі дорослі, які опікуються розвитком дитини, не мають права мовчати. Їм варто постійно говорити, обов’язково коментуючи будь-які свої щоденні дії, бо саме так дитина зможе оволодіти мовленням і набути власного досвіду спілкування, спостереження, розмірковування.

Планета мавп. Куди зникають розумні діти? 

      Протягом  перших років життя особливе значення має чуттєвий досвід, без якого неможливий пізнавальний розвиток. За спостереженнями І. Сєченова, дитина ніби фотографує навколишні предмети, її свідомість ще до появи мовлення наповнюється фактами, які вона ще не може пояснити. Супроводження словами дорослого відчуттів, сприймання дитиною предметів, її дій допомагає встановленню зв`язку між зоровим і слуховим сприйманням, формує здатність викликати в уяві образ названого предмета. Як тільки дитина навчиться говорити, вона виявляє здатність розуміти зв`язки і відношення між явищами, їх причини. Отже, чуттєві враження малюка поступово стають надбанням його мислення як вищої форми пізнавальної діяльності. 

         Якщо протягом перших трьох років життя провідна роль у розумовому розвитку належить сприйманню, то надалі зростає роль пам`яті та уяви. З уявою пов`язані основні процеси пам`яті, мисленнєва діяльність.  Протягом дошкільного віку відбувається розвиток наочно-дійового (пов`язаного з практичними діями) та наочно-образного (оперування образами) мислення. Дослідження психологів і педагогів довели, що внаслідок використання спеціальних прийомів навчання дітям старшого дошкільного віку стають доступними узагальнені знання і способи дій, почуття і логічні операції, які донедавна вважалися ознаками мислення школярів. Дошкільнята здатні розуміти загальні принципи, зв`язки і закономірності, які є основою знань, пізнання суттєвих явищ навколишнього світу.

               Щоб краще зрозуміти своїх дітей, зберегти і розвинути їх здібності, пропонуємо переглянути фільм  «Планета мавп. Куди зникають розумні діти?»

Щоб переглянути фільм натисніть за зображенні 

        Коли дитина ще маленька